- роздобути
- —————————————————————————————роздобу́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
роздобути
Смотреть что такое "роздобути" в других словарях:
роздобути — див. роздобувати … Український тлумачний словник
зачіплювати — юю, юєш і зачіпля/ти, я/ю, я/єш, недок., зачепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. заче/плять; док., перех., а також із прийм. за. 1) Чіпляти або захоплювати чим небудь. || Ненароком наштовхуватися на кого , що небудь, черкатися об когось, щось під час руху … Український тлумачний словник
розбогарадити — джу, диш, док., розм., рідко. Дістати, випросити що небудь десь; роздобути … Український тлумачний словник
роздобутий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роздобути. 2) у знач. прикм.Придбаний (перев. з труднощами) … Український тлумачний словник
роздобуток — тку, ч., розм. 1) Дія за знач. роздобути. 2) Те саме, що здобич 1 2) … Український тлумачний словник
розстаратися — а/юся, а/єшся, док., перех. і без додатка, розм. Докласти зусиль, старання, щоб дістати, роздобути кого , що небудь … Український тлумачний словник
спромагатися — а/юся, а/єшся, недок., спромогти/ся, ожу/ся, о/жешся, док., з інфін., на що, чим і без додатка. 1) Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що небудь. || Знаходити можливості зробити що небудь. || тільки док., заст. Знайти можливість допомогти … Український тлумачний словник
дістати — I = діставати (що, рідше кого чого стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь / чимсь), добути, добувати, здобути, здобувати, роздобути, роздобувати, у[в]зяти, брати, добутися, добуватися (чого), запопасти, запопадати, прихопити … Словник синонімів української мови
зачепити — 1 дієслово доконаного виду торкнути; скривдити; поширитися зачепити 2 дієслово доконаного виду захопити; роздобути … Орфографічний словник української мови
